Музыкальная литература

Одним из основных средств развития в полифонии является имитация («подражание»). В музыке - это прием поочередного вступления голосов, при этом каждый голос как бы подражает предыдущему с некоторым опозданием. Имитация способствует непрерывности мелодического движения, что является отличительным признаком полифонической музыки.

В творчестве Баха полифония достигла наивысшего совершенства. Им написаны маленькие прелюдии, фуги, 2-х и 3-х-голосные инвенции.

Огромную ценность представляют 48 прелюдий и фуг, составляющие два тома. Произведение получило название «Хорошо темперированный клавир». Здесь композитор доказал что все тональности равноправны и звучат одинаково хорошо.

Бах также написал много музыки для органа, который был его любимым инструментом.

2. Развитие жанра романса в русской музыке

Один из наиболее любимых видов музыкального искусства в конце XYШ и в первой половине XIX века - романс. Многие романсы того времени были тесно связаны с городской бытовой песней. Исполнялись они под аккомпанемент фортепиано, арфы или гитары. Важную роль в развитии русского романса сыграли композиторы Алябьев («Соловей»), Варламов («Белеет парус одинокий», «Горные вершины», «Вдоль по улице метелица метет»), Гурилев («Матушка-голубушка», «Вьется ласточка сизокрылая», «Колокольчик»). Творчество этих композиторов - ценный вклад в сокровищницу русской музыки. . . •.

Важное место занимает романс в творчестве М.И. Глинки. Романсы Глинка писал на протяжении всей жизни. В них пленяет все: искренность и простота; сдержанность в выражении чувств, классическая стройность и строгость формы, красота мелодии и ясная гармония. Популярностью пользуются романсы - «Жаворонок», «Попутная песня», «Я помню чудное мгновенье»

Видное место занимают романсы и песни в творчестве Даргомыжского, Бородина, Мусоргского, Чайковского.

3. Оперна творчість українських композиторів

Опера

- це жанр, який об'єднує в собі спів (сольний, ансамблевий, хоровий), інструментальну музику, сценічну гру, образотворче мистецтво (костюми, грим, освітлення; художнє оформлення спектаклю).

Основи європейського музично-театрального мистецтва коріняться в давньому народно-театральному дійстві (в Італії - комедія дель арте, в Росії – театр Петрушка'', на Україні -вертеп). Опера зародилась в Італії. Перші твори були написані на античні сюжети. Остаточно опера формується у творчості видатного італійського композитора Клаудіо Монтеверді.

Вже через півторастоліття після виникнення опера стала найпопулярнішим жанром.

Великим майстром оперного мистецтва був В.А Моцарт. Його вершинні опери - "Весілля Фігаро", "Дон Жуан", "Чарівна флейта". . • • .и.

Українська опера

формується в другій половині XIX століття. Перші класичні зразки пов'язані з іменами С. Гулака-Артемовського ("Запорожець за Дунаєм", 1862) і М Лисенка ("Наталка Полтавка", 1889 і "Тарас Бульба", 1890).

Тематика опери може бути різноманітною. Це історичні події, картини побуту, переживания людини та її внутрішній світ тощо.

Розкрити зміст опери допомагає текст, який є основою вокальних номерів. Цей текст називається лібретто

, його створює поет, драматург чи сам композитор.

Художні образи композитор створює засобами музичної виразності. Серед них - яскрава мелодія, гармонія, різнобарвна оркестровка, своєрідна ритміка. Важливу роль відіграє й вибір музичних форм для окремих номерів, сцен, актів. Сольні номери мають такі назви: арія, аріозо, арієтта (мала за розмірами арія), каватина, романс.

В опері широко застосовуються речитативи ( музична декламація). Вони з'єднують арії, ансамблі, хори.

Поряд з сольними партіями в опері є ансамблі, хори, балетні номери.